
Анна Грушовенко: «Погнали! Потім розберемось!»
Від онлайн-консультацій до мережі психологічних центрів. Історія Анни Грушовенко про сміливість почати, силу підтримки та команду, яка щодня змінює життя дітей і дорослих.
Анна Грушовенко прийшла в психологію не прямим шляхом. Першою освітою була медицина — і саме там вона зрозуміла, що її цікавить не лише фізичне здоров'я людини, а її внутрішній світ, емоції, поведінка. З 2017 року вона працювала з дітьми та підлітками, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами. Саме тоді остаточно переконалась: це її покликання.
Шлях починався скромно. Онлайн-консультації вдома, зустрічі в тихих кав'ярнях, психологічні ретріти в парках, робота в приватних центрах. Але з напливом клієнтів вона зрозуміла головне: психологія для неї — не просто професія. Це відповідальність перед людьми.
Створення власної справи не було ретельно прописаним бізнес-планом на кілька років уперед. Переломним моментом стало повідомлення від чоловіка, який з 2022 року служить добровольцем і попри відстань намагається підтримувати.
За два тижні був готовий перший кабінет. Спочатку вона планувала поєднувати роботу онлайн і офлайн як самозайнятість. Але кількість запитів постійно зростала — особливо від родин дітей з особливими освітніми потребами. Одного дня Анна усвідомила: одна людина фізично не може допомогти всім.
Через кілька місяців одного кабінету стало замало, і народився центр «Боно». Назва невипадкова — з латини «bono» означає «добро». В невеликому місті почали з'являтись напрямки, про які раніше там навіть не чули: ерготерапія, снузелен, нейрофітнес, АВА-терапія, форбрейн.
Особливо переломним став день співбесіди на грант для дружин військових. Чоловік того дня не вийшов на зв'язок — вона лишилась сама з переживаннями. Але коли гориш ідеєю і віриш у власну справу, страх відступає.
Того ж дня вже знала: грант погодять. Бо в неї вірили всі — і вона сама нарешті повірила в себе.
Найскладнішим у переході від роботи один на один із клієнтами до створення команди і центрів стало навчитися довіряти. Коли працюєш самостійно, відповідаєш лише за себе. Коли створюєш команду — відповідаєш і за якість допомоги, і за людей поруч.
За роки роботи з людьми вона винесла головний урок: людям потрібні підтримка, опора і віра — іноді навіть більше, ніж поради. Ми живемо в час, коли нас постійно підштовхують до порівнянь: бути швидшими, успішнішими, продуктивнішими. Але правда в тому, що кожен проходить свій шлях у своєму темпі.

«Якщо не можеш бігти до своєї мети — йди. Якщо не можеш йти — повзи. А якщо не можеш повзти — ляж і лежи в напрямку своєї цілі.»
Ще один важливий урок — не порівнювати себе з іншими. Найкраще порівняння — це ти сьогодні і ти вчора.
За два роки один кабінет перетворився на два центри, сім кабінетів в Умані, центр у Христинівці та команду з 21 фахівця. І ще один центр вже в процесі відкриття — цього разу в іншій області.
Але найбільшою цінністю вона вважає не цифри. Найцінніше — довіра людей. Діти, які почали говорити, адаптувались до школи чи навчились того, що раніше здавалося неможливим. Батьки, які вперше за довгий час відчули надію. Клієнти, які навіть після завершення терапії пишуть слова вдячності.
Анна пишається й соціальними проєктами: Школою педагогів, навчаннями для фахівців та лікарів, «День без меж». Для неї справжній успіх — це коли твоя робота змінює не лише окремі життя, а й середовище навколо.
Її девіз знає вся команда: «Погнали! Потім розберемось!». Це не про безвідповідальність. Це про розуміння, що ідеального моменту не існує.
«Не чекайте ідеального моменту. Починайте з того, що можете зробити сьогодні. Великі проєкти народжуються не з грандіозних стартів, а з маленьких дій, які повторюються щодня.»
Читати також: Договори, які рятують бізнес: як підприємцю захистити гроші, клієнтів та команду
Текст: Аріна Близнюк
Коментарі
Коментарів ще немає — будьте першими.
Обговорити в Telegram


