
Від колишньої церкви до дизайнерського готелю: нові місця, які змінюють уявлення про розкіш
Hotel Lucile у Лос-Анджелесі, L’oscar у Лондоні та August в Антверпені — як колишні церкви й монастирі перетворюються на дизайнерські готелі, зберігаючи архітектурну спадщину.
У розкоші з’явився новий вимір: не обов’язково будувати щось із нуля, щоб створити місце, заради якого подорожуватимуть. Іноді достатньо дати нове життя будівлі з власною історією. У Лос-Анджелесі Hotel Lucile відкрився в колишній церкві 1931 року, перетворивши колишній духовний простір на дизайнерський готель, ресторан і майданчик для мистецьких подій.
Будівля в районі Silver Lake колись була Bethany Presbyterian Church. За майже століття вона встигла побути театральним простором і антикварним ринком, а тепер стала 25-номерним бутик-готелем. Під час реконструкції зберегли вітражі, арки, дерев’яні елементи та впізнавану архітектуру храму. Колишній неф перетворили на ресторан і бар Sous Sous, а хорова галерея отримала нову роль — простору для кави, читання та відпочинку.

Інтер’єр не намагається стерти минуле заради бездоганно нового дизайну. Навпаки, історичні деталі стали основою концепції: антикварні меблі, сучасне мистецтво, авторські предмети та ретельно підібрані матеріали створюють атмосферу приватної європейської вілли. У готелі також передбачені басейн у внутрішньому дворику, тераса на даху та змінна експозиція робіт сучасних художників, частину яких можна придбати.

Hotel Lucile — не поодинокий випадок. У Лондоні L’oscar облаштували в колишній баптистській церкві XIX століття, зберігши каплицю та поєднавши історичну архітектуру з виразними інтер’єрами. У бельгійському Антверпені August займає відреставрований августинський монастир, де сучасний дизайн співіснує з атмосферою колишнього релігійного комплексу. А у Флоренції Villa San Michele розташована в колишньому францисканському монастирі XV століття, де історичні архітектурні елементи стали частиною готельного досвіду.
Такі проєкти приваблюють не лише естетикою. Історична будівля пропонує те, що складно відтворити в новому об’єкті: характер, масштаб, сліди часу та зв’язок із місцем. Водночас реставрація дає старим спорудам нове призначення й повертає їх до міського життя — хоча успіх таких перетворень залежить і від того, наскільки уважно девелопери працюють зі спадщиною та інтересами місцевої спільноти.
Розкіш у цій моделі — не лише дорогі матеріали чи бездоганний сервіс. Це можливість зупинитися в місці, яке не схоже на десятки інших, поснідати під старими склепіннями або провести вечір серед мистецтва в просторі, що пам’ятає зовсім інше життя. Замість створювати історію з нуля, нові дизайнерські готелі вчаться працювати з тією, що вже існує.
Читати також: Ретрит за $13 000 на тиждень: чому заможні люди платять за можливість зникнути з радарів
Текст: Аріна Близнюк
Коментарі
Коментарів ще немає — будьте першими.
Обговорити в Telegram


