
Шукав місце для кемпінгу, а знайшов слід метеорита: у Канаді відкрили кратер віком 390 млн років
Аматор, який шукав місце для кемпінгу на супутниковій карті, випадково виявив у Квебеку ударну структуру діаметром 25 км, що сформувалася близько 390 млн років тому.
Кратер, якого ніхто не помічав 390 мільйонів років: його знайшли під час пошуку місця для кемпінгу.
Жоель Лапуант шукав місце для майбутнього кемпінгу в супутникових картах Квебеку, коли помітив дивне кругле утворення біля озера Марсаль. На екрані воно виглядало як звичайна геологічна особливість ландшафту. Лапуант припустив, що це може бути слід давнього падіння метеорита, і звернувся до науковців. Через два роки дослідники підтвердили: перед ними справді величезна ударна структура, яка сформувалася приблизно 390 мільйонів років тому.
Відкриття почалося ще у 2024 році, коли Лапуант переглядав онлайн-супутникові карти віддаленого регіону Кот-Нор на сході Квебеку. Кругова форма навколо озера Марсаль здалася йому достатньо незвичною, щоб перевірити гіпотезу про метеоритне походження. Його припущення привернуло увагу французьких дослідників, а згодом до проєкту долучився Гордон Осінскі, планетарний геолог із Western University та директор бази даних Impact Earth.

Спочатку Осінскі поставився до ідеї скептично. Остаточно перевірити її можна було лише безпосередньо на місці. У жовтні 2025 року команда вирушила до озера Марсаль на гідролітаку. Дістатися берега виявилося складніше, ніж очікували: дослідникам довелося пробиратися через близько 50 метрів води, а далі працювати серед боліт, густої рослинності та складного рельєфу.
Ключовою знахідкою стали так звані конуси руйнування — shatter cones. Це характерні геологічні структури, які виникають у породах під дією надзвичайно потужної ударної хвилі. За словами дослідників, саме вони стали однією з найважливіших ознак того, що геологи мають справу не з вулканічною структурою, як вважалося раніше, а зі слідом космічного зіткнення.
Масштаб відкриття вражає. Ударна структура Uhackatik має близько 25 кілометрів у діаметрі. Усередині неї сформувалися центральне підняття та інші характерні геологічні особливості. За оцінкою дослідників, об'єкт, який створив таку структуру, був достатньо великим, щоб його падіння сьогодні спричинило масштабні руйнування в регіоні та мало глобальні кліматичні наслідки.
Вік структури визначили за аналізом гірських порід — близько 390 мільйонів років. Це означає, що удар стався задовго до появи динозаврів і приблизно за сто мільйонів років до періоду, коли кількість падінь космічних тіл на Землю могла різко зрости через масштабні зіткнення в поясі астероїдів.

Сьогодні на Землі відомо близько 200 підтверджених ударних структур, але геологи вважають, що сотні подібних об'єктів можуть залишатися невиявленими. Причина проста: більшість давніх кратерів з часом стираються ерозією, перекриваються рослинністю, водоймами або новішими геологічними шарами. Uhackatik також не виглядає як класичний круглий кратер, який легко побачити неозброєним оком. Саме супутникові дані допомогли помітити його геометрію.
Назву Uhackatik дослідники обрали після консультацій із Радою інуїтів Екуанітшит. Формально комітет Meteoritical Society ще має визнати об'єкт ударним кратером, хоча наукова команда вважає докази достатніми. Якщо статус буде офіційно підтверджений, Uhackatik стане найбільшим ударним кратером, відкритим після структури Гайавата в Гренландії, яку виявили у 2018 році.
Історія Лапуанта показує, що для наукового відкриття іноді потрібна не лабораторія, а звичайна уважність. Він не був частиною великої міжнародної експедиції й не шукав кратер професійно — просто помітив незвичайну форму на карті та вирішив перевірити власну здогадку. Через це одна супутникова карта для пошуку кемпінгу стала початком відкриття геологічної структури, яка існувала задовго до появи людства.
Читати також: Джефф Безос не відступає: Blue Origin готується повернутися у велику космічну гонку
Текст: Аріна Близнюк
Коментарі
Коментарів ще немає — будьте першими.
Обговорити в Telegram


